Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Одним із завдань судової реформи є забезпечення ефективного функціонування судової влади, що відповідає суспільним очікуванням щодо незалежного та справедливого суду, а також європейській системі цінностей та стандартів захисту прав людини.
Важливою складовою у досягненні поставлених цілей є проведення оптимізації кількісного складу суддів. Реалізуючи це завдання, необхідно розуміти, серед іншого, яке навантаження припадає на конкретний суд. Метод визначення оптимальної чисельності суддів, потрібних для розгляду справ у конкретному суді, має базуватися на концепції, в основу якої покладено підходи з визначення достовірних та об’єктивних коефіцієнтів навантаження.
Рішенням Ради суддів України (далі – РСУ) від 09.06.2016 № 46 були схвалені результати дослідження – Звіт “Основні методологічні підходи та результати дослідження щодо визначення коефіцієнтів навантаження на суддів та складності справ спеціалізованих судів та судів апеляційної інстанції”, а також затверджені Рекомендовані показники середніх витрат часу на розгляд справ та коефіцієнтів складності справ за категоріями (додатки №№ 1-4 до рішення).
Додатком №2 до цього рішення РСУ були визначені Рекомендовані показники середніх витрат часу на розгляд справ та коефіцієнтів складності справ за категоріями у місцевих господарських та апеляційних господарських судах.
За пропозицією Державної судової адміністрації України (далі – ДСАУ), яка була обґрунтована розрахунком модельної кількості справ для кожного суду за даними 2016 року відповідно до коефіцієнтів складності справ за категоріями для суддів місцевих та апеляційних судів, затверджених вищевказаним рішенням РСУ від 09.06.2016 №46, Вища рада правосуддя (далі – ВРП) прийняла рішення від 27.07.2017 №2274/0/15-17 „Про погодження визначення кількості суддів в місцевих та апеляційних судах України”, яким погодила визначення кількості суддів у місцевих та апеляційних судах України.
За наказом ДСАУ від 08.08.2017 №842 у місцевих господарських судах відбулося зменшення штатної чисельності суддів, зокрема штатна чисельність суддів господарських судів була скорочена з 1146 суддів до 844, у тому числі суддів перших інстанцій з 760 посад до 619, тобто на 26%.
Слід також зазначити, що до 2017 року, штатну чисельність суддів господарських судів постійно корегували у бік зменшення, починаючи з 2011 року.
Так, у 2011 році кількісний склад суддів налічував 1175 суддів (наказ ДСАУ від 17.01.2011 №10), у 2015 році відбулось ще одне скорочення 10 суддівських посад – до 1165 суддів (наказ ДСАУ від 05.06.2015 №78), у 2016 році знову було скорочено 19 штатних одиниць суддів – до 1146 суддів (наказ ДСАУ від 19.04.2016 N 78).
Слід зазначити, що постійно оптимізуючи кількісний склад суддів, ДСАУ розраховувала оптимальну (нормативну, модельну) кількість суддів для кожного суду з урахуванням наявної фактичної чисельності суддів в судах, мотивуючи тим, що запропонована кількість суддів надасть можливість врегулювати судове навантаження та не призведе до скорочення посад працюючих суддів.
Втім, листом від 03.03.2018 №11-4435/18 ДСАУ звернулась до голів апеляційних та місцевих спеціалізованих судів з повідомленням про проектний розрахунок кількості справ у 2017 році, який має бути застосований для визначення нової модельної кількості суддів у судах, та запропонувала у строк до 13.03.2018 надати обґрунтовані пропозиції щодо первинних статистичних даних стосовно кількості справ за 2017 рік (далі проект).
До Асоціації суддів господарських судів України (далі – АСГСУ) надійшли чисельні звернення від господарських судів та суддів щодо проекту розрахунку нормативної чисельності суддів в господарських судах України, який було надіслано ДСАУ зазначеним листом.
У цих зверненнях наголошується на необґрунтованому суттєвому зменшенні ДСАУ кількості модельних справ та відповідно необхідної модельної кількості суддів господарських судів, що за розрахунком проекту може призвести до скорочення штатної чисельності суддів господарської юрисдикції з 844 штатних одиниць до 627, тобто ще на 26% після останнього зменшення кількісного складу суддів та без врахування фактичної кількості працюючих суддів в господарських судах України.
АСГСУ вважає необхідним наголосити, що діяльність органів суддівського самоврядування та врядування має бути спрямована на захист та дотримання гарантій незалежності судді, усунення будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання на суддю та забезпечувати дотримання встановленого Законом особливого порядку призначення та звільнення судді, а також принцип незмінності судді, який гарантує судді перебування на посаді судді до досягнення ним шістдесяти п’яти років.
Ознайомившись з визначеною ДСАУ у проекті модельною кількістю господарських справ за 2017 рік та розрахованою новою модельною кількістю суддів апеляційних та місцевих господарських судів, АСГСУ вважає неприпустимим застосований підхід з метою визначення актуальних показників середніх витрат часу на розгляд справ та коефіцієнтів складності справ за категоріями, що призвело до необґрунтованого розрахунку модельної кількості суддів у господарських судах України та має безпосередній вплив на незалежність судової гілки влади та доступ до правосуддя.
До даних висновків АСГСУ дійшла виходячи з наступного.
Зі змісту схваленого РСУ рішенням від 09.06.2016 №46 звіту вбачається, що він містить основні результати дослідження середніх витрат часу на розгляд справи, необхідних для визначення оптимальної чисельності суддів, їх навантаження та фінансування судів, та розрахунки на їх основі коефіцієнтів складності справи для забезпечення справедливого розподілу справ між суддями через автоматизовану систему діловодства суду.
При визначенні коефіцієнтів навантаження був застосований комплексний підхід, який базується на аналізі даних з різних джерел за станом на листопад-грудень 2015 року, та реалізований в чотири етапи, а саме:
– проаналізовано результати опитування суддів, яке тривало з 15 листопада до 1 грудня 2015 року, щодо витрат часу на розгляд справ за стадіями розгляду та в цілому, що дозволило визначити коефіцієнти складності справ та оцінити їх вплив на фактичне навантаження суддів;
– проаналізовано дані про тривалість розгляду справи, які збираються судами та обробляються за допомогою автоматизованої системи документообігу суду (вибірка реєстраційних карток створена ДП „Інформаційні судові системи” у грудні 2015 року); здійснено їх співставлення з оцінками середніх витрат часу, отриманих за результатами опитування;
– здійснено аналіз фактичних коефіцієнтів адміністративної посади та форми участі судді при розгляді справи, що наразі використовуються у судах та запропоновано єдину уніфіковану систему коефіцієнтів для місцевих спеціалізованих судів та судів апеляційної інстанції;
– здійснено кількісну оцінку впливу коефіцієнтів форми участі та адміністративних посад суддів на коефіцієнти складності справ.
Зокрема, у дослідженні, яке проводилось шляхом опитування суддів, оцінювалися, так звані, «чисті» витрати часу судді на розгляд справи. Загальний час, витрачений на розгляд справи, оцінювався як в цілому, так і за окремими стадіями розгляду: час на попередній розгляд матеріалів справи, підготовку до слухань та судового розгляду; час на слухання та судовий розгляд; час на обговорення і написання судового рішення (постанови, ухвали, рішення, вироку); час на оголошення рішення в залі судових засідань; час на виготовлення повного тексту вмотивованого рішення.
В той же час, ці вихідні дані, які були використані при проведенні даного дослідження, та відповідно отримані результати, на даний час повністю змінились та не відображають достовірну інформацію про об’єкт дослідження, а отже не можуть бути застосовані при визначенні показників середніх витрат часу на розгляд справ та коефіцієнтів складності справ за категоріями у місцевих господарських та апеляційних господарських судах.
Дана обставина є беззаперечною та зумовлена прийняттям та впровадженням Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».
Зокрема, нова редакція Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) від 03.10.2017 №2147-УІІІ, що набрала чинності з 15.12.2017, кардинально змінила процес здійснення господарського судочинства, значно його регламентувавши та збільшивши рівень судового навантаження.
Зміни передбачають розширений перелік типових справ, які підвідомчі господарським судам, нові форми господарського судочинства (наказне провадження, позовне провадження у формі загального та спрощеного), повне фіксування судового процесу технічними засобами, нових учасників судового процесу (свідки, експерт з питань права тощо), нові засоби доказування (показання свідків тощо), застосування судом заходів процесуального примусу, врегулювання спору за участю судді, нові строки та стадії розгляду спору, що значно збільшує кількість процесуальних документів та витрат часу на опрацювання поданих сторонами документів з метою підготовки процесуального рішення за наслідками їх розгляду.
Крім того, за «новим процесом» ухвалення процесуальних рішень у формі окремого документу здійснюється виключно в нарадчій кімнаті, у тому числі, навіть проміжних рішень (за наслідками розгляду окремих заяв, клопотань), що також призводить до збільшення витрат часу на розгляд окремої справи.
Ці зміни взагалі не враховані при розрахунку ДСАУ модельної кількості суддів, оскільки проект розрахований на підставі статистичних даних щодо розгляду типових справ за 2017 рік та середніх витрат часу на їх розгляд за правилами попередньої редакції ГПК України.
При цьому не враховано також те, що на сьогоднішній день взагалі не затверджена форма первинної статистичної звітності для господарських судів з урахуванням нового процесуального законодавства з розгляду господарських справ (за виключенням статистичної картки обліку результатів розгляду заяв про видачу судового наказу), а первинна статистична звітність формується в автоматичному режимі автоматизованою системою документообігу суду за алгоритмом, складеним Державним підприємством «Інформаційні судові системи» без офіційного затвердження ДСАУ таких змін у статзвітності господарських судів.
Даний алгоритм обліку статистичної звітності суперечить формам статистичних звітів №1-МС і №2-АС, затверджених наказом Вищого господарського суду України від 05.12.2012 №58, а також складовим Базових показників роботи суду, затверджених рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 №28 та не враховує навантаження суддів з розгляду більшості заяв та клопотань, які передбачають прийняття судом окремих процесуальних рішень, що підлягають оскарженню у апеляційному та касаційному порядку.
Так, звітом за формою №1-мгс взагалі не враховуються особливості процедури банкрутства, що регулюються не тільки Господарським процесуальним кодексом України, а і спеціальним законом – Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Зазначеним Законом передбачено винесення ухвал, якими вирішуються питання по суті, тобто, вони є рішеннями суду. Справи про банкрутство, як правило, характеризуються великою кількістю заявлених кредиторських вимог – в окремих справах про банкрутство розглядаються вимоги кредиторів, кількість яких рахується тисячами. Втім, до алгоритму розрахунку звіту за формою №1-мгс не включені КДМ про затвердження реєстру вимог конкурсних кредиторів (ухвала підготовчого засідання) (банкрутство), а також наступні КДМ: зупинення провадження у справі (банкрутство); призначення експертизи, клопотання експертів (банкрутство); прийняття додаткового рішення (ухвали) (банкрутство), розстрочення, відстрочення, повернення судового збору та звільнення від його сплати (банкрутство); роз’яснення і виправлення рішення, ухвали (банкрутство).
Крім того, у звітах судів за формами №1-мгс та №2-агс не враховується такий значний обсяг роботи, як розгляд та прийняття судових рішень за заявами, клопотаннями учасників судового процесу щодо прийняття додаткового рішення (ухвали), роз’яснення і виправлення рішення (ухвали), розстрочення (відстрочення) повернення судового збору, відмови від позову, апеляційної скарги, забезпечення позову та його скасування, відновлення чи продовження процесуальних строків, зупинення провадження у справі, призначення експертизи, розгляд клопотань експертів, заміни, залучення нових учасників судового процесу, правонаступництва, залучення третьої особи тощо.
Не включення до алгоритмів розрахунку показників звітів за формами №1-мгс «Звіт місцевих господарських судів про розгляд судових справ» та №2-агс «Звіт апеляційних господарських судів про розгляд судових справ» рішень, прийнятих судом за результатами розгляду заяв та клопотань учасників судового процесу, призвело до викривлення статистичних даних судів щодо реального навантаження суддів.
АСГСУ вже звертала увагу ДСАУ листом від 20.11.2017 №244/17 на необхідність приведення первинного статистичного обліку навантаження господарських судів у відповідність із рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 №28, яким затверджені Базові показники роботи суду, для забезпечення належного та достовірного підрахунку кількості модельних справ.
Варто відзначити, що до модельних справ при розрахунку нової модельної кількості суддів взагалі не віднесено розгляд судом заяв на стадії виконання судового рішення, передбачених розділом VI ГПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень», розгляд яких займає значний обсяг судового навантаження.
Крім того, у Проекті необхідно врахувати кількість модельних справ, які розглянутих судами першої інстанції у складі колегії суддів, застосувавши до таких справ додатковий коефіцієнт навантаження, а також врахувати обставини, що впливають на строк вирішення спору, такі як перебування судді у відпустці, на лікарняному, тощо. (так, наприклад, Проектом передбачено на область штатна чисельність суддів у суді першої інстанції у кількості 4 осіб, за умови перебування одного судді у відпустці, а іншого на лікарняному, здійснення правосуддя у справах, призначених до колегіального розгляду, буде неможливим).
Таким чином, АСГСУ вважає, що схвалений рішенням РСУ від 09.06.2016 №46 Звіт “Основні методологічні підходи та результати дослідження щодо визначення коефіцієнтів навантаження на суддів та складності справ спеціалізованих судів та судів апеляційної інстанції”, а також затверджені у додатку №2 до цього рішення Рекомендовані показники середніх витрат часу на розгляд справ та коефіцієнтів складності справ за категоріями у місцевих господарських та апеляційних господарських судах, не можуть застосовуватися до визначення модельної кількості справ та модельної кількості суддів в господарських судах України за 2018 рік.
Переконані, що неврахування зазначених доводів суттєво може вплинути на рівень доступу до правосуддя, його якість та оперативність.
З повагою
Голова ГО «Асоціація суддів
господарських судів України» Н.С. Богацька
_03_03.png)
