Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Василь Крат підготував інтерактивну збірку «Трохи про приватне право в судовій практиці». Вона створена на основі публікацій автора в соціальній мережі «Фейсбук» у 2021 році, присвячених судовій практиці Верховного Суду.
Для зручності користування всі посилання на судові рішення у збірці структуровані та доповнені QR-кодами. Публікації умовно згруповані за окремими параграфами: загальні положення; особисті немайнові права; об’єкти, речі, речові права; виключні права; зобов’язальне та договірне право; спадкове право; сімейне право; трудове право; процесуальні питання. Видання стане в пригоді суддям, адвокатам, нотаріусам, юристам-практикам, науковцям, викладачам, студентам ВНЗ і всім, хто цікавиться приватним правом.
PDF-версію збірки можна завантажити за https://court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/Glossema%202021.pdf.
Міністерством цифрової трансформації України погоджено галузеву Програму інформатизації місцевих та апеляційних судів і проєкт побудови Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи на 2022-2024 роки та рекомендовано до прийняття й подальшої реалізації.
Про це Мінцифри повідомило офіційним листом на адресу Державної судової адміністрації України.
В листі йдеться про те, що відповідно до Порядку проведення експертизи Національної програми інформатизації та окремих її завдань (проєктів), Міністерством було організовано та проведено первинну експертизу наданих ДСА України матеріалів.
За результатами експертизи, організованої та проведеної фахівцями Міністерства цифрової трансформації України, високо оценено поточний стан інформатизації системи, а також:
- визнано, що запропоновані заходи інформатизації діяльності місцевих та апеляційних судів є такими, що роблять можливою подальшу побудову та розвиток ЄСІТС;
- встановлено, що ЄСІТС повністю відповідає пріоритетним напрямам державної політики у сфері інформатизації;
- встановлено, що ЄСІТС повністю відповідає сучасному стану і тенденціям розвитку інформатизації;
- встановлено, що склад та зміст ЄСІТС відповідає вимогам формування та виконання галузевої програми й проєкту інформатизації.
Державна судова адміністрація України
Законодавець фактично втрутився у процес добору членів Вищої ради правосуддя від адвокатури, створивши орган для надання допомоги з’їзду адвокатів у відборі кандидатів до складу ВРП, який не передбачений профільним законом.
Про це наголосив виконувач обов’язків Голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький під час ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Адвокатура України: сучасний стан та перспективи розвитку».
«Адвокатська спільнота не відмовлялася від саморегулювання, не брала участь в обговоренні регламенту Етичної ради та критеріїв оцінки адвокатів. Якщо уважно дослідити положення документу щодо оцінювання, там немає жодного слова про адвокатську етику, наукову доброчесність та кодекс суддівської етики», – зазначив в. о. Голови ВРП.
За словами Олексія Маловацького, незрозуміло яким чином дорадчий орган може допомагати професійним об’єднанням, якщо він не керується професійними нормами. По суті створено незалежний орган, який взагалі не підконтрольний нікому і який на підставі свого регламенту може застосовувати аd hoc і відходити від виконання вимог законодавства.
«В законодавстві сфери правосуддя відбулись суттєві зміни щодо запровадження нової процедури з обрання членів Вищої ради правосуддя. Зокрема, створено дорадчий орган – Етичну раду з перевірки кандидатів до ВРП та діючих членів Ради», – сказав він.
«За Законом № 1635-IX метою утворення Етичної ради є сприяння органам, що обирають (призначають) членів Вищої ради правосуддя, у встановленні відповідності кандидата на посаду члена ВРП критеріям професійної етики та доброчесності», – нагадав Олексій Маловацький.
«Наразі Вища рада правосуддя працює не в повному складі, що негативно впливає на ефективність її роботи через надмірне навантаження. Для обрання з’їздами науковців та суддів нових членів ВРП, Етична рада має перевірити кандидатів до її складу ВРП. Однак, дотепер Етична рада не надала ні з’їзду науковців, ні ВРП висновків щодо кандидатів та перелік рекомендованих кандидатів для обрання членами ВРП. У зв’язку з цим, з’їзд науковців був вимушений зробити перерву у своїй роботі», – в. о. Голови ВРП.
Олексій Маловацький зазначив, що законодавством не передбачені підстави для відтермінування або перенесення обрання членів ВРП. «Таким чином, у разі порушення встановленої процедури, буде ставиться під сумнів легітимність органу суддівського врядування», – застеріг він.
На думку очільника ВРП, аналогічна ситуація може виникнути й щодо надання Етичною радою висновків стосовно кандидатів, яких делегуватиме з’їзд адвокатів України.
Дивіться на YouTube: https://bit.ly/3J6dkhf
Вища рада правосуддя
Сьогодні, 21 грудня 2021 року, рішенням Ради утворено Комісію Вищої ради правосуддя з питань дотримання Національним агентством з питань запобігання корупції гарантій незалежності суддів.
Предметом діяльності Комісії буде аналіз стану дотримання НАЗК при здійсненні свої повноважень гарантій незалежності суддів; надання ВРП рекомендацій стосовно необхідності вжиття заходів щодо наявності ознак незаконного впливу, тиску або втручання у діяльність судді, під час повної перевірки декларації, моніторингу способу життя.
Відповідно до частини першої статті 522 Закону України «Про запобігання корупції» порядок здійснення повної перевірки декларації, поданої суддею, суддею Конституційного Суду України, порядок моніторингу способу життя судді, судді КСУ визначається Національним агентством за погодженням відповідно Вищої ради правосуддя або зборів суддів Конституційного Суду України. При цьому порядок не може встановлювати особливості здійснення перевірки та моніторингу способу життя судді не передбачені цим Законом.
НАЗК не врахувало істотні зауваження ВРП до Порядку здійснення моніторингу способу життя судді та Порядку проведення перевірки декларацій суддів, через що Вища рада правосуддя відмовила у погодженні проєктів.
Попри відсутність відповідних порядків НАЗК розпочало перевірку декларацій суддів, що викликає питання стосовно відповідності дій НАЗК Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до положень статті 522 Закону України «Про запобігання корупції» будь-який незаконний вплив, тиск або втручання у діяльність судді, під час повної перевірки декларацій, моніторингу способу життя забороняється.
У разі наявності ознак незаконного впливу, тиску або втручання у діяльність судді, під час повної перевірки декларації, моніторингу способу життя суддя, невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня з дня, коли судді стало відомо про наявність таких ознак, повідомляє про це відповідно Вищій раді правосуддя.
Вища рада правосуддя розглядає таке повідомлення та може протягом десяти робочих днів з дня його отримання внести Голові Національного агентства обов’язкове для розгляду подання про усунення порушень, виявлення та притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими вчинено дії або допущено бездіяльність, що порушує гарантії незалежності суддів під час здійснення повноважень Національного агентства. Голова Національного агентства забезпечує розгляд такого подання, усунення порушень та протягом десяти робочих днів з дня отримання подання інформує Вищу раду правосуддя про рішення, прийняті за результатами його розгляду.
Уповноважена особа Національного агентства, яка вчинила дії або допустила бездіяльність, що порушує гарантії незалежності суддів підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 14 Закону України «Про запобігання корупції» кожні два роки проводиться зовнішня незалежна оцінка ефективності діяльності Національного агентства. Під час проведення оцінки ефективності діяльності НАЗК Комісія з проведення незалежної оцінки ефективності діяльності Національного агентства також враховує інформацію Вищої ради правосуддя, Конституційного Суду України щодо дотримання НАЗК при здійсненні його повноважень гарантій незалежності суддів, суддів Конституційного Суду України.
Комісію очолив виконувач обов’язків Голови ВРП Олексій Маловацький, до її складу увійшли члени Ради, керівник секретаріату, заступник керівника секретаріату – начальник відділу з питань запобігання і виявлення корупції, керівники структурних підрозділів.
Вища рада правосуддя
На цьому наголосив виконувач обов’язків Голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький в ексклюзивному інтерв’ю для видання «Апостроф».
«Вища рада правосуддя неодноразово надавала оцінку Закону № 1635-IX в частині відповідності Конституції України. Ми відразу вказали, що Етична рада – це повне повторення моделі, запропонованої Законом № 193-ІХ, яку вже оцінив негативно Конституційний Суд України. ВРП ухвалила рішення про звернення до Пленуму Верховного Суду з проханням звернутися до КСУ стосовно перевірки окремих положень цього Закону», – зазначив Олексій Маловацький.
Він зауважив, що Верховний Суд оцінив доводи Вищої ради правосуддя і порушив питання про те, що іноземці у складі Етичної ради, яка є органом при ВРП, мають більше повноважень, ніж громадяни України.
«Чинним законодавством передбачено, що виключне право на управління державою має народ України. У такому разі спочатку необхідно змінювати Конституцію, приймати закон, а вже потім впроваджувати механізм, який діє зараз», – наголосив Олексій Маловацький.
«Виступаючи на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань правової політики стосовно Закону № 1635-IX, я зазначав, що не підтримую реформу, яка не відповідає вимогам Конституції. Однак саме Парламент взяв на себе політичну відповідальність за реалізацію цієї реформи, незважаючи на те, що до неї виникає дуже багато запитань щодо законодавчого регулювання», – зауважив в. о. Голови ВРП.
«Складається дивна ситуація: коли Україна підписує міжнародні інвестиційні договори, ми надаємо іноземним підприємствам, установам та організаціям можливість працювати у сприятливому бізнес-кліматі. Але це не означає, що іноземцям надаються ширші права, ніж громадянам України. За такою логікою громадяни іноземних держав можуть бути обрані і до Парламенту, і до державних органів. Тому виникає запитання: чому Україна проголосувала за заборону подвійного громадянства?», – сказав Олексій Маловацький.
За словами в.о. Голови ВРП, усі реформи, які проводяться із залученням іноземних громадян, могли б мати кращі результати якби, по-перше, були більш продуманими, а по-друге, якби представники іноземних урядів були ближчі до України ментально та історично. Зокрема, йдеться про народи, які отримали європейську перспективу, – поляків, словаків, болгар чи румунів.
Олексій Маловацький вважає, що іноземні громадяни, яких відряджають до України і які надають рекомендації щодо реформ, мають елементарно розуміти загальні принципи права і традиції нашої країни. «Натомість до нас приїжджають радники з країн, що не об’єднані з Україною традицією континентального права. Наприклад, Великобританія та США належать до зовсім іншої правової сім’ї ніж Україна», – звернув увагу він.
«Ми не клянемося перед судом на Біблії, тому що це не є джерелом права, на відміну від країн англо-американської правової системи. Також не слід забувати, що ми 70 років жили в Радянському Союзі із зовсім іншою правовою ментальністю», – резюмував Олексій Маловацький.
Повний текст інтерв’ю читайте за посиланням: https://bit.ly/3m7Zpxc
Вища рада правосуддя